Суд отменил многомиллионный штраф таможни за использование нерастаможенного автомобиля

0
1481
бляхи

Коллегия Винницкого апелляционного административного суда дала ответы на некоторые важные вопросы, которые касаются эксплуатации авто с европейской регистрацией и приняла решение отменить вынесенный таможней штраф в размере 2 893 001,28 гривен. об этом пишет в своем блоге адвокат Дмитрий Марцонь, ЮК «Marzoni».

Таможня очень часто отождествляет понятия «резидент» и «гражданин», что в корне не верно опираясь на действующее законодательство. Данный факт находит свое подтверждение в постановлении Винницкого апелляционного административного суда от 08.02.2018 №127/22010/17.

Текст в оригинале:
«…Крім того, колегія суддів вважає, що відповідач залишив поза увагою той факт, що місце проживання і місце реєстрації не є тотожними поняттями з урахуванням положень абз. 11 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» згідно з якою реєстрація – це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, що, в свою чергу, не покладає на позивача відповідного обов’язку постійно проживати за вказаним місцем реєстрації…».

«…Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що позиція відповідача стосовно наявності у ОСОБА_2 статусу резидента ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права та не підтверджується встановленими обставинами по справі…».

Также судьи указали важный аспект нарушения таможней законодательства в вопросе вычисления суммы штрафа.

Текст в оригинале:
«Щодо позиції апелянта про те, що при притягненні позивача до відповідальності за ст. 485 МК України Вінницькою митницею ДФС було належним чином визначено суму несплачених митних платежів, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до п. 27 ст. 4 МК України митні платежі складаються з: мита, акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).



За приписами ст. 1 Закону України “Про митний тариф України” розмір ввізного мита визначається за встановленими цим законом ставками в процентному відношенні від митної вартості.
Ставки акцизного податку визначені ст. 215 Податкового кодексу України залежно від об’єму двигуна автомобіля.

Базою оподаткування податком на додану вартість згідно зі ст. 188 ПК України буде договірна вартість товару з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 189.3 ст.189 ПК України ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається: для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону; для платників податку, виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118 (у редакції наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 №229) вартість транспортного засобу визначається згідно з документами про право власності на цій транспортний засіб, а у разі відсутності такої інформації – згідно з висновком відділу митного органу, у зоні діяльності якої розташовано пункт пропуску через державний кордон України, через який переміщується транспортний засіб.

Такий порядок визначення вартості транспортного засобу застосовується при його ввезенні на територію України у режимі імпорту, тобто при добровільному декларуванні цього транспортного засобу.

В даному випадку добровільне декларування позивачем автомобіля в режимі імпорту відсутнє, а визначення вартості здійснювалось в процедурі розгляду справи про порушення митних правил, проведення якої врегульовано розділом ХІХ Митного кодексу України.

Так, положеннями ст. 508 МК України визначено, що однією із процесуальних дій у справі про порушення митних правил є експертиза, яка в свою чергу відповідно до вимог ст. ст. 515, 516 МК України призначається на підставі постанови посадової особи митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, якщо для з’ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.

Відповідно до ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування кожної справи, вирішення її з дотриманням закону. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивачем не надавались відповідачу документи про придбання вказаного транспортного засобу із зазначенням його вартості, то визначення відповідачем митної вартості цього автомобіля в процедурі розгляду справи про порушення митних правил повинно здійснюватись шляхом проведення експертного дослідження.

З матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення бази оподаткування Вінницькою митницею ДФС за клопотанням адвоката позивача було винесено постанову від 02.10.2017 про призначення автотоварознавчої експертизи та направлено до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Проте, вже 06.10.2017 відповідачем винесено постанову про визнання винним позивача у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України без висновку експерта щодо визначення вартості вказаного вище транспортного засобу.

Так, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що сума платежів, яка підлягала б сплаті у разі ввезення спірного транспортного засобу в митному режимі “імпорт”, становить 964333,76 грн., оскільки вартість транспортного засобу марки “TOYOTA LAND CRUISER”, рік випуску 2011, об’єм двигуна 4461 см. куб., тип двигуна дизель, становить 733 614,18 грн., що встановлено службовою запискою управління адміністрування митних платежів Вінницької митниці ДФС від 14.06.2017 №315/02-80-19-01 (а.с. 102-104) та є належним способом визначення вартості даного транспортного засобу відповідно до наявних документів про транспортний засіб.»

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту вказаної службової записки слідує, що у митного органу відсутня будь-яка інформація щодо комплектації та технічного стану спірного транспортного засобу, а відтак визначити точну базу оподаткування та розрахунок митних платежів неможливо. Для розрахунку було взято інформацію наявну в мережі Інтернет.

Крім того, в службовій записці від 14.06.2017 №315/02-80-19-01 чітко зазначено, що дані розрахунки носять інформаційний характер та не мають юридичної сили, оскільки не базуються на точних відомостях.

Посилання ж апелянта на те, що розрахунок митних платежів здійснювався не лише з використанням даних мережі Інтернет, а також з врахуванням копії свідоцтва про реєстрацію автомобіля “TOYOTA LAND CRUISER”, акту його огляду із зазначенням усіх технічних характеристик та технічного стану прямо суперечить змісту самої службової записки від 14.06.2017 №315/02-80-19-01, на підставі якої відповідачем розраховано суму штрафу у постанові №0343/401000/17 від 06.10.2017.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що службова записка посадової особи митного органу не вважається належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не визначає точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу, а з урахуванням вимог п. 4 ч. 1 ст. 495 МК України таким доказом міг бути лише висновок експерта».

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here